Чи допоможе Польща Україні електроенергією
Прем’єр Польщі Дональд Туск 8 липня зробив заяву щодо можливої допомоги Україні електроенергією, виробленою на польських ТЕС з польського вугілля.
«…Заохочуватимемо всіх наших партнерів до пошуку креативних ідей», – заявив польський прем’єр.
Рішення, насправді, не таке вже креативне.
Пояснюємо причини такої заяви.
На сьогодні Україна має з країнами ЄС доступну потужність перетину 1,7 ГВт.
Ця потужність включає в себе перетин зі всіма суміжними європейськими країнами, включаючи Молдову, Румунію, Угорщину, Словаччину і Польщу.
Але ця потужність встановлена на основі оцінки ризику стійкості системи, яку здійснюють європейські системні оператори.
Фізична можливість перетину набагато більша.
Наприклад, тільки лінія ХАЕС – Жешув, яка йде в Польщу, вже зараз може пропускати 1 ГВт в обидві сторони.
Лінія будувалась ще до війни в рамках синхронізації об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України з пулом європейських системних операторів ENTSO-E.
Нагадаємо, що ця синхронізація відбулась у березні 2022 року.
В 2021 році Польща саботувала роботи на цій лінії зі свого боку, побоюючись експорту дешевої атомної електроенергії (е/е), яка б конкурувала з польськими ТЕС.
Лінія була введена в експлуатацію лише в квітні 2023 року, коли Україна після втрати ЗАЕС та масованих обстрілів російських терористів вже не мала великого експортного потенціалу.
Структура генерації Польщі має великий перекіс в бік вугільних ТЕС, у яких висока собівартість виробництва (дивись графік).
Вони займають більше 70% в балансі е/е.
Згідно з європейською політикою Green Deal (Зелена угода), до 2030 року генеруючі потужності з високими викидами СО2 (тобто ТЕС) мають зменшитись на 50-55%.
Польща всіляко цьому пручається, тому що це означає втрату великої кількості робочих місць на вугільних шахтах та дефіцит в енергосистемі.
Через порівняно теплу зиму 2023-2024 року зараз в Європі профіцит вугілля.
Воно коштує близько $100 за тону. Його немає куди дівати.
На цьому фоні Польща була б зацікавлена експортувати додаткові обсяги е/е в Україну зі своїх ТЕС.
Довелось би знизити імпорт з інших напрямків, щоб вкластись в дозволений ENTSO-E обсяг.
Наприклад, зменшити імпорт з Угорщини, з якою наразі доступний найбільший обсяг. Але то і на краще.
Україна, звичайно, теж зацікавлена отримати додатковий ресурс з Польщі. Особливо, якщо в його оплаті допоможуть міжнародні партнери.
Вся проблема у зеленому переході, лідером впровадження якого є Німеччина.
Без згоди інших членів ЄС поляки не можуть «розкачегарити» свої ТЕС на додаткову потужність.
Вочевидь, призив Туска до «креативних рішень» був пропозицією до колег по ЄС пригальмувати з екологічною трансформацією і дати Україні вижити цієї зими.
Монополіст
Прем’єр Польщі Дональд Туск 8 липня зробив заяву щодо можливої допомоги Україні електроенергією, виробленою на польських ТЕС з польського вугілля.
«…Заохочуватимемо всіх наших партнерів до пошуку креативних ідей», – заявив польський прем’єр.
Рішення, насправді, не таке вже креативне.
Пояснюємо причини такої заяви.
На сьогодні Україна має з країнами ЄС доступну потужність перетину 1,7 ГВт.
Ця потужність включає в себе перетин зі всіма суміжними європейськими країнами, включаючи Молдову, Румунію, Угорщину, Словаччину і Польщу.
Але ця потужність встановлена на основі оцінки ризику стійкості системи, яку здійснюють європейські системні оператори.
Фізична можливість перетину набагато більша.
Наприклад, тільки лінія ХАЕС – Жешув, яка йде в Польщу, вже зараз може пропускати 1 ГВт в обидві сторони.
Лінія будувалась ще до війни в рамках синхронізації об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України з пулом європейських системних операторів ENTSO-E.
Нагадаємо, що ця синхронізація відбулась у березні 2022 року.
В 2021 році Польща саботувала роботи на цій лінії зі свого боку, побоюючись експорту дешевої атомної електроенергії (е/е), яка б конкурувала з польськими ТЕС.
Лінія була введена в експлуатацію лише в квітні 2023 року, коли Україна після втрати ЗАЕС та масованих обстрілів російських терористів вже не мала великого експортного потенціалу.
Структура генерації Польщі має великий перекіс в бік вугільних ТЕС, у яких висока собівартість виробництва (дивись графік).
Вони займають більше 70% в балансі е/е.
Згідно з європейською політикою Green Deal (Зелена угода), до 2030 року генеруючі потужності з високими викидами СО2 (тобто ТЕС) мають зменшитись на 50-55%.
Польща всіляко цьому пручається, тому що це означає втрату великої кількості робочих місць на вугільних шахтах та дефіцит в енергосистемі.
Через порівняно теплу зиму 2023-2024 року зараз в Європі профіцит вугілля.
Воно коштує близько $100 за тону. Його немає куди дівати.
На цьому фоні Польща була б зацікавлена експортувати додаткові обсяги е/е в Україну зі своїх ТЕС.
Довелось би знизити імпорт з інших напрямків, щоб вкластись в дозволений ENTSO-E обсяг.
Наприклад, зменшити імпорт з Угорщини, з якою наразі доступний найбільший обсяг. Але то і на краще.
Україна, звичайно, теж зацікавлена отримати додатковий ресурс з Польщі. Особливо, якщо в його оплаті допоможуть міжнародні партнери.
Вся проблема у зеленому переході, лідером впровадження якого є Німеччина.
Без згоди інших членів ЄС поляки не можуть «розкачегарити» свої ТЕС на додаткову потужність.
Вочевидь, призив Туска до «креативних рішень» був пропозицією до колег по ЄС пригальмувати з екологічною трансформацією і дати Україні вижити цієї зими.
Монополіст