The Rolling Fonts

Musée d’Orsay, кастомний шрифт Orsay Elzévir

Давно хотілося розповісти про цю перлину ребрендингу Музею Орсе в Парижі. Красномовна назва шрифта відсилає до ельзевирів, що мали ренесанс у типографічній традиції Франції XIX століття. Така сучасна інтерпретація форм La Belle Époque відповідає духу колекції музею, присвяченій періоду 1848–1914 років.

Є два стилі — прямий та курсив, доповнені великою кількістю фіч. Достатньо кількох характерних літер — і шрифт вже впізнаваний. Такий результат непросто досягти: має значення досвід команди, достатній часовий ресурс на реалізацію проєкту, знання історії, дослідження першоджерел, високий рівень технологічної майстерності, вміння не копіювати, а адаптувати, створювати сучасний вигляд без архаїзації, не перевантажувати та влучно розставляти акценти.

Єдиний недолік — подекуди складно сфокусуватися мистецтві, адже профдеформація змушує погляд повертатися до шрифта. 🙂

Art direction: Zoo designers graphiques
Type design: Rafael Ribas
Font mastering: Jérôme Knebusch

Шрифт Klynok Катерини Королевцевої переміг у D&AD Awards та отримав Wood Pencil.

Та оскільки це не нудне медіа, а Катерина Королевцева — це я, скажу чесно, що рідко радію нагородам. Але цього разу до біса щаслива, бо це D&AD, чорт забирай! 🤘💃🏼

У шортлисті, безперечно, дуже сильні проєкти. Цього року подано близько 30000 заявок з 85 країн. І все ж тепер маємо перший шрифтовий Олівець для України. Це дуже важливо для посилення української кирилиці та обізнаності про неї у світі. Лупаєм сю скалу і далі.

Дивилися вчора Євробачення? От і добре. Тоді ви напевно знаєте, що справжній цьогорічний переможець — кастомний шрифт EuroTime, розроблений словолитнею Newglyph спеціально для Євробачення.

Дизайнери вивчили типографію останніх років Євробачення, де часто використовувались гротески, набрані великими літерами, тому вирішили застосувати інший підхід. Розумієте, так? Швейцарія і не стереотипна Гельветика, а вишуканий акцидентний курсив з корінням у класиці модерної антикви та сучасним швейцарським підходом. Раціональний, динамічний, геометричний, з гармонійним ритмом. Чудовий приклад того, як вирізнятися та виглядати сучасно, але при цьому мати історичну основу у вигляді сучасної інтерпретації традиційних шрифтів. 🤌

Трошки українських скарбів, які мені пощастило досліджувати в архівах Стенфорда, Special Collections. Лозовський, Кричевський, Судомора, Левицький, друкарня Києво-Печерської Лаври 1867 року... І це лише частина побаченого за 3 години. Скільки ще наших скарбів є по всьому світу, складно уявити.

P.S. І, як завжди, — заходьте в гості в інстаграм, там подекуди буває більше цікавого. ;)

У Стенфорді я провела не лише лекцію, а й воркшоп з української кирилиці.

Для кого? Для професорів Стенфорда, студентів computer sciences і однієї чудової української IT-спеціалістки. Вони не дизайнери, не малюють і не створюють шрифти, але цікавляться різними системами письма — і для більшості це було перше знайомство з українською кирилицею. Чесно кажучи, я вражена. У декого, без сумніву, є прихований талант! Цікаво, яким був би результат цього воркшопу з графічними чи шрифтовими дизайнерами. 🙂

На добранок 🌚

Поки складно осягнути це, але провела лекцію та воркшоп з української кирилиці для професорів та студентів Стенфорда. Отримала доступ до Special Collections в архівах. Познайомилась з чудовими українцями, які тут на інтенсиві для підприємців. Де ще, як не у Стенфорді? 🙂

Трошки більше цікавого показую (і ще буду) в інстаграмі.

7 травня матиму особисту лекцію в Стенфордському університеті. Говоритиму, звісно ж, про українську кирилицю. Якщо знаєте когось, кому це може бути корисно — обов’язково поділіться. Якщо раптом самі десь поруч — буду рада зустрітись!